- гавкотіти
- -очу́, -оти́ш, недок., розм.Підсил. до гавкати 1).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
гавкотіти — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
гавкотіння — іменник середнього роду розм … Орфографічний словник української мови
гавкотіння — я, с., розм. Дія за знач. гавкотіти і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
гавкотня — і/, ж., розм. Те саме, що гавкотіння … Український тлумачний словник
валувати — (невтомно гавкати), гавкати, гавкнути, гавкотіти, брехати, ґвалтувати, заливатися, залитися … Словник синонімів української мови
гавкання — (звуки, які видають собаки, лисиці тощо), гавкіт, гавкотіння, гавкотня, брехання, брехня; дзявкання, дзявк, дзявкотіння, цявкання (маленького собаки, щеняти тощо); рявкання, рявкіт (грубі, грізні); ґвалтування, валування (перев. багатьох собак… … Словник синонімів української мови
гавкати — гавкнути (про собак, лисиць тощо видавати гавкіт), гавкотіти, брехати; дзявкати, дзявкнути, дзявкотіти, дзяволити, цявкати, цявкнути (про маленького собаку, щеня тощо пискливо); рявкати, рявкнути (грубо, грізно); ґвалтувати, валувати (перев. про… … Словник синонімів української мови